Згадати все: дієві методики запам’ятовування, яким можна навчити школярів


 Огляд простих та дієвих методик для швидкого запам’ятовування матеріалу, які можна використати у молодшій, середній та старшій школі.

 Кожен вчитель чув від своїх учнів щось на кшталт: я читав, але запам’ятати не зміг. Думаєте, вони говорять неправду? Не завжди. Інколи діти і справді не можуть запам’ятати, здавалось б, найпростіші речі. Великі об’єми інформації, перевтома, нервове напруження – все це може спровокувати проблеми з пам’яттю. Та й погодьтеся, що завчити все ідеально дуже складно.

Втім, ви можете допомогти своїм учням! Навчіть їх користуватися спеціальними методиками, що були розроблені саме для простого запам’ятовування навіть дуже складного матеріалу.

Молодша школа

Якщо ви працюєте у початковій школі, то варто зосередити увагу на максимально простих і, разом з тим, цікавих прийомах, які діти сприйматимуть, як веселу гру.

1. «Згадай та намалюй»

Ця вправа допоможе натренувати уважність. Вчитель зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.

Поясніть школярам, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.

Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.

2. «Прочитай і уяви»

Це завдання допоможе не тільки запам’ятати певну інформацію, а ще й навчить дитину образному мисленню. Чудово підходить для швидкого вивчення віршів.

Алгоритм роботи простий: прочитати перший рядок вірша та створити в уяві образ, який асоціюється з прочитаним. Таким чином треба поступово прочитати весь вірш. Потім учні мають згадати усі образи та прочитати вірш вже опираючись на них. Наприклад:

                         Мов краплин у Дніпрі, (річка та краплини води)

                         мов зірок угорі, (зірки на небі)

                         мов листви на гіллі – (листочки на деревах)

                         стільки книг на землі. (велика кількість книг на земній кулі)

Яскраві образи допоможуть дітям легко сприйняти текст вірша, а отже – швидко його вивчити.

3. Метод Айвазовського

Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.

Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.

Все просто, чи не так? Але саме такі легкі прийоми запам’товування можуть бути використані школярами й у майбутньому. Наприклад, довести складну теорему простіше, якщо спочатку уявити всі етапи доказу в «малюнках».

Середня школа

У середній школі можна спробувати більш складні методики запам’ятовування, які, тим не менш, будуть цікавими учням.

1. Асоціативний ряд

Під час вивчення теми запропонуйте учням добирати до нової інформації добре знайомі образи. Наприклад, у ролі видатних історичних осіб можна уявити знайомих чи героїв книжок, синуси та косинуси можуть бути живими (учні можуть навіть вигадати невеличку історію про їх взаємини) тощо.

2. Групування

Дуже проста техніка: замість того, щоб просто заучувати весь матеріал, можна об’єднувати всю інформацію у групи за певними ознаками. Наприклад, у фізиці спочатку можна згадати імена всіх вчених і записати їх у алфавітному порядку. А потім навпроти кожного імені написати, чим саме прославився вчений, вказати формули чи основні положення відкритих ним законів.

Чому записувати імена варто в алфавітному порядку? Тому що потім так легше буде згадати потрібну інформацію незалежно від того, як вони були викладені у підручнику.

3. Метод Цицерона

Ще одна цікава техніка, яка навчить розкладати всю отриману інформацію по полицях. А це вже дозволить запам’ятати та легко пригадати все, що завгодно! Методика названа на честь відомого римського оратора Цицерона, який часто нею користувався. Суть методу проста: подавши учням нову тему, запропонуйте їм уявити себе у добре знайомій кімнаті. А об’єкти, які необхідно запам’ятати, треба подумки розмістити у цій кімнаті у певному порядку: починаючи від входу і за рухом годинникової стрілки.

Потім треба кілька разів «пройтися» кімнатою та повторити що і де лежить. Це дуже просто і разом з тим ефективно: при потребі учні згадають якщо не всю, то більшу частину інформації.

Джерело. https://naurok.com.ua