Методики


Навчальна методика

 

Великий вчитель не той, хто передає знання учням, а той, хто пробуджує інтерес до знань і заставляє їх прагнути добиватися самостійно знань. М.Беріл

Опираємося на психологічні, фізичні, мовні, соціальні … особливості дітей 6 – 10-річного віку . Знаємо, що дитина засвоює нову інформацію тоді, коли вона говорить, малює, маніпулює конкретними предметами. Тому навчальний прцес організовуємо так, щоб діти постійно могли обговорити те, що вивчається у малій групі чи у парі, щоб довколишній світ вивчали, маючи можливість брати конкретні предмети до рук (н-д, вивчаючи «кілограми», кожен учень зважує чи то картоплю, чи підручники; «літр» обов’язково опановуватиме, вимірюючи вміст великої банки, каструлі чи відра і т.ін.) Щодень людство нагромаджує велику кількість інформації, і знайти необхідну потрібно навчитися. Пропонуємо в школі і в післяурочний час виробляти вміння накопичувати інформацію, відбирати потрібне з нагромадженого, і співставляти нову інформацію з відомою та оперувати нею для розв’язання проблеми. Діти отримують тему, наприклад, “Космос: планети Сонячної системи”. Протягом двох тижнів вони працюють із літературою (енциклопедії, словники, довідники, атласи), відбираючи необхідну інформацію (записують, замальовують, оформляють таблиці та ін.). Опрацювавши тему, представляють її у вигляді проекту. Вчитель є керівником, консультантом, помічником у навчальній діяльності учня.

Школа Святої Софії

Навчання ведемо темами. Як це відтворено у плануванні? Місяць Жовтень 2 – 5 число Тема: Осінь. 2 жовтня: Погода восени. 3 жовтня: Фрукти. 4 жовтня: Овочі. 5 жовтня: Дерева восени. Погода восени: діти переглянуть свої спостереження за вересень, отримають завдання для довготривалого спостереження на жовтень і листопад; запишуть основні характеристики погоди восени. Фрукти, Овочі: на столах у дітей по декілька зразків фруктів та овочів. Діти будуть розглядати і описувати їх зовнішній вигляд, вивчати будову, смакувати, готувати страву, відбирати інформацію на одну із тем: «Як картопля прийшла в Україну», «Вітамінні властивості буряка», «Страви із яблук» та ін. Чому саме навчання темами? Дитина дошкільного та молодшого шкільного віку не сприймає світ через призму абстрактних предметів, н-д, математика, українська мова і т.д.Вона бачить світ через призму різних тем, які її цікавлять та приваблюють, н-д, яблука, гриби, вода.Ці поняття, якими думає дитина, ми і стараємося віддзеркалити в навчальному плані. Оцінювання. Оцінювання знань та вмінь – це процес навчання, а не його наслідок. А навчальний процес і участь у ньому повинні приносити задоволення.

Знання – це не те, що звалюється шквалом води на учня, а те, що в ньому залишається. П.Бертін

Навчання читати способом від тексту до букви У 20-х роках ХІХ ст. в Україні була поширена комплексна система навчання, яка передбачала відбір змісту освіти та його відповідну інтеграцію навколо тем, що дозволяло ознайомлювати дітей з природою, суспільством, працею людей… В Україні ідеї комплексності у навчанні грунтувалися переважно на працях Джона Дьюї. Комплексність заперечувала класно-урочну систему, передбачала інтеграцію змісту навколо тем, важливих для соціального виховання дітей… У 90-х роках в Україні (м. Львів) ця система навчання почала відроджуватись. Я була однією із вчителів, які впроваджували її у навчально-виховний процес. Вона стала основою і в методі навчання читати способом від тексту до букви. З першого дня перебування у школі шестилітні діти, під спрямовуючою діяльністю вчителя, «читають», «пишуть», малюють, слухають, досліджують, експерементують. Протягом дня в одній визначеній на цей день темі (н-д: «Зелені овочі», Листок із дерева», «Я» і ін.) діти:

  • слухають казки, вірші, оповідання;
  • усім класом та індивідуально читають вірші ( надруковані на великих аркушах) та працюють над їх змістом, значеннням слів та їх графічним записом;
  • складають розповіді, казки;
  • проводять короткочасні і довготривалі спостереження та фіксують їх у таблицях.

Не говоримо дітям про звуки і літери. Працюємо лише над словом, реченням, текстом. Минає 2-3 місяці і діти самі узагальнюють, що у словах апельсин, акваріум, арка – перша літера «А» і т.д. На кінець листопада 90% дітей читає слова, складає речення. Найважливіше, що дитина від тексту самостійно приходить до розуміння того, що він складається зі слів, які означають конкретні предмети, а слова складаються з букв. Такий метод є для дітей надзвичайно цікавим, пізнавальним, розвиваючим, а найголовніше, що діти вчаться читати природнім способом: від конкретних речей (текст, слово, які вони чують від народження з уст мами) до абстрактних (буква, звук).

 

Як ми навчаємо

Результативне навчання передбачає:

1 етап:  тестування – визначення основних когнітивних стилів, типів особистостей,  каналів сприйняття, так як учні по-різному засвоюють знання.

2 етап: розробка стратегій навчання у відповідності до когнітивних профілів учнів, що передбачає різні засоби і методи праці в класі заради ефективності кожного учня (різні форми роботи – письмова, аудіальна, кінестична).

3 етап: організація навчального процесу з врахуванням когнітивних стилів і психологічних типів учнів. Застосування підходу: адаптування-закріплення-контроль.

 

Лідерство в навчально-виховному процесі передбачає:

  • інформування учнів про те, що лідерам притаманні певні особистісні якості, які можна сформувати та що це їм дає;
  • ознайомлення з якостями (чеснотами характеру): чесність, самостійність мислення, відповідальність, цілеспрямованість, вміння взаємодіяти з людьми;
  • ознайомлення з історіями життя відомих світових лідерів;
  • інтеграція елементів виховання лідерських рис в основні курси історії, літератури, іноземних мов, географії т.п.
  • застосування отриманих знань в повсякденному шкільному житті. Позитивне підкріплення вчителем лідерських рис учнів у класі.

 

Рік у рік ми шліфуємо методику, яка могла б цілеспрямовано розвивати індивідуальні можливості учнів і випустити в життя людей, здатних мислити про ширше соціальне, історичне та філософське застосування своїх знань.

Ми прагнемо, щоб наші школярі під керівництвом вчителя робили ефективний вибір, розуміли наслідки власних дій та поважали своїх товаришів.

Для досягнення мети майбутнього та сьогоднішнього дня ми задіяли індивідуальний підхід до учня.

 

Що це означає?

Розпорядок дня задовольняє потреби кожної дитини у молитві, навчальній діяльності та відпочинку. Приміщення, класи, у яких навчаються діти, відтворюють їх щоденне життя, стимулюють розвиток кожного учня:

Куточок молитви – свічка, Святе Письмо, ікона, молитвеники, таблиці з молитвами, написаними дітьми, та багато іншого – місце, де так затишно поговорити з Богом.

Куточок природи – календар із щоденними спостереженнями за погодою, цікаві народні прикмети, повір’я про природу, висаджені та у декого із дітей уже пророслі рослини (гарбуз, квасоля, цибулька та ін.) із поруч розміщеними таблицями спостережень за ростом і розвитком цих рослин, а також багато малюнків про життя природи.

Куточок читання – безліч літератури для дітей відповідного віку, читацькі щоденники (у яких кожен учень  щодня записує враження від прочитання книг), цікаві таблиці із результатами праці над творами (у когось із дітей розквітає квітка за прочитану книгу до 300 сторінок, а хтось прямує , перестрибуючи з камінця на камінець, до хатинки лісника за таємничим призом(при цьому кожен камінець засвітиться тільки тоді, коли буде прочитано 2-3 оповідання чи казки).

Куточок математики – містить скриньки з лото, задачами підвищеної складності, орудним матеріалом (кубик, каштани, пучки-десятки та ін.), який стане у пригоді при складних обчисленнях, таблиці-підказки, які стимулюють зорову пам'ять, безліч схем та таблиць.

Куточок «Мовна галявина» – саме тут щодень з’являється декілька слів, написання яких потрібно пояснити та запам’ятати, довідатися походження кожного слова і країну, з якої воно до нас прийшло, пояснити його лексичне значення.

Куточок «Мій клас» – розповість за допомогою фотографій про цікаві події із життя класу; про іменинника і уродинника (тут можна знайти листівки з привітаннями від кожного учня); дві поштові скриньки відкриються вранці, і листи отримають деякі учні від вчителя, і вчитель з цікавістю пробіжить очима відповідь на вчорашній лист.


Наталя Древняк-Сарабун, заступник з навчально-методичної роботи